23 January 2018 Главная arrow Книги arrow Геополитика arrow Cоціологічна концепція Розвитку  
Главное меню
 Главная
 Про кооперацію
 Структура та діяльність
 Международный кооперативный альянс (ICA)
 Страница Президента
 Либерально-Кооперативное Радио
 Новости
 Информационное издательство ПресКооП
 Книги
 Статьи
 Форум
 Файлы
 Ссылки
 Контакты

Наши друзья
 ТРЕТЕЙСКИЙ СУД СКПУ
 ОСВІТА СКПУ(Вищі курси кооперації СКПУ)
 БУМІБ(Бердянський університет менеджменту і бізнесу)
 БО "ЕКОСВІТ ХХІ"
 Информация Би-би-си
 Департамент культуры СКПУ


Авторизация
Логин

Пароль

Запомнить меня
Забыли пароль?
Ещё не зарегистрированы? Регистрация

Кто в онлайне
На сайте:
7 гостей

Сейчас на сайте
Нет пользователей в онлайне

Счетчик
1556211 посетителей

Спілка Кооператорів та Підприємців України створена для захисту прав та інтересів своїх членів

Роль и важность кооперативов является очевидной в условиях глобального финансового и экономического кризисов!

БЛАГОДАРЯ ЧЛЕНСТВУ В СКПУ 92 ЖИЛИЩНО-СТРОИТЕЛЬНЫХ КООПЕРАТИВОВ СЭКОНОМИЛИ ЗА 2002-2013 г. 155 МЛН. ГРН.


09 November 2013  Cоціологічна концепція Розвитку   Опубликовал Актуалист   Просмотр PDF  Версия для печати  Отправить на E-mail 

Щодо соціологічних концепцій Розвитку.

Йдеться, зокрема про напрямок Постмодерну - соціологічну, історико-філософську концепцію сприйняття світу що спирається на недовіру до традиційних «реалістичних концепцій», до істинності відображення реальності людськими органами чуття в епоху постіндустріальної цивілізації, для якої характерні домінування «страху і трепету» в менталітеті жителя.

За визначенням Деніел Белла є чотири основні вектора розвитку суспільного життя в період постіндустріалізму:
1. Істина - це лінгвістичний феномен,(цікаво що не це спирався Б. А. Березовський як доказ свого позову, але суддя Глостер це використовувала як один з фактів проти зазначеного позову до Абрамовича) сфера знань - це мовні ігри, істини - загальноприйняті судження, а не відображення реальності;
2. критерій інтелекту - успіх, тому вираз успіху в сучасному капіталістичному світі - це багатство(гроши ред.);
3. у прагненні не до істини, а до успіху можливе використання і змішання самих різних способів і методик, таким чином, кращим відображенням дійсності стає колаж, музейна колекція;
4. незбагненність істини перетворює будь-які об'єднання, включаючи державні, в насильство над вільно мислячої особистістю.

У цьому напрямку цікава и в той же час дискусійною є стаття А. Харіна – «Еволюційні моделі держави Постмодерну». Зокрема у статті йдеться, що єдиний світовий економічний, політичний, міграційний і т. п. простір веде, крім іншого, і до еволюції інституту держави, його видів і типів. З'являються найрізноманітніші моделі і форми державності: квазідержави і держави-привиди (фантоми), асоційовані держави, держави-нації і регіон-держави, корпорації-держави і мережеві центри як держави, нові міста-держави і навіть всесвітня федерація з державними функціями.

Особливо цікавими, на думку автора статті «Еволюційні моделі держави Постмодерну», представляються ті варіанти постдержавних утворень, які висуваються в якості реальної альтернативи сучасній державі. Так, Б. А. Галь виділяє три моделі нової держави: світова мережа (складне перетинання всіляких мереж, транснаціональних корпорацій), світова імперія і світова держава (або світова федерація).

Далі А. Харін продовжує, що схожих поглядів дотримується і Л. Є. Гринін - «держава як головна одиниця і суб'єкт історичного процесу починає поступово поступатися місцем більш великим одиницям», яким саме? На погляд А. Харіна, можна виділити чотири основні варіанти: корпорація-держава; регіон-держава; держава-імперія; держава-цивілізація.

Але «Постмодерн» теж не є універсальним, а поряд з Античністю, Середньовіччям і Модерном , становить певну «стадію» глобального розвитку і, як категорія, належить теорії «великих епох». Представляючи собою форму теоретичної діяльності людини, спрямовану на осмислення своїх дій людської культури і її основ західної суспільно - політичної думки другої половини XX століття на марксистську теорію суспільно - економічних формацій з властивим їй соціально - класовим підходом, теорія «великих епох», за допомогою стадійного підходу , опосередковує відносини власності, замінюючи їх культурологічними, політичними, економічними, технологічними та іншими характеристиками.

Також э своєчасним вказати що обидві теорії, тобто теорія «великих епох» та теорія «суспільно - економічних формацій» спирались на релігійну есхатологію яка у подальшому, не закреслюючи основ - релігійних поглядів і уявлень про кінець світу, спокуту та загробне життя, про долю Всесвіту і її перехід в якісно новий стан, трансформується у світське політичне визначення. Зокрема погляди Н.Я. Данилевского (1822-1885) - соціолога, культуролога, геополітика, одного із засновників цивілізаційного підходу до історії, ідеолога панславізму, загальною ідеєю якого була концепція культурно-історичного типу, що складається з чотирьох основ: релігії, культури (наука, мистецтво, техніка), політики, суспільно-економічного устрою. Культурно-історичні типи або цивілізації протистоять етнографічному матеріалу.

Якщо у подальшому брати специфіку радянського режиму, тобто переформування категорій і об’єднання культурно-історичного типу, то знаковою є марна надія Черчілля, який у 1936 році сподівався на те, що «... Росія в її старому обличчі ... позбавленого корони імперіалізму ... буде мати більше точок дотику із Заходом, ніж проповідники Третього Інтернаціоналу».

Отже про цю невдалу спробу свідчить «російський експеримент» Родзянко з Гучковим і Мілюковим, Керенського, Корнілова з Колчаком , Антанті чи Троцького з його гітлерівським візаві Гессом і численними прихильниками в Москві, «Постмодерн» - не в нинішньому, псевдодемократичному, а у фашистському облич - склався б на уламках країни ще сім десятиліть тому. Адже принаймні дві з наведених «еволюційних моделей держав постмодерну» є продуктами фашистської проектної «творчості». Крім «держави-корпорації», авторство якої належить Муссоліні, йдеться і про «державу - регіоні». По-перше держава – регіон це продовження проекту «нової Європи», висунутого в 1942 році керівництвом СД і закріпленого в 1944 році спеціальним документом верховного командування СС. (Реалізувати його в зазначені терміни завадили розгром вермахту під Сталінградом і провал замаху на Гітлера, який зірвав антирадянський альянс західних «демократій» з фашизмом). По-друге це модель Римського клубу, що передбачала закріплення в процесі просування клубом «зближення економічних систем» Заходу зі Сходом сформованої системи світового поділу праці за допомогою створення десяти регіонів та їх об'єднання в три «світових блока» (саме під це Бжезинським створювалася тристороння комісія).

Доречи «замовлення» Клуба на доповіді визначає тільки тему і гарантує фінансування наукових досліджень, але ні в якому разі не впливає а ні на хід роботи, а ні на її результати і висновки. Теоретична діяльність Римського клубу неоднозначна: вона включає в себе широкий спектр конкретно-наукових розробок, що є на решті поштовхом до виникнення такого нового напрямку наукових досліджень, як глобальне моделювання і філософськи міркування про буття людини в сучасному світі, цінності життя і перспективи розвитку людства. Роботи у сфері глобального моделювання, побудова перших комп'ютерних моделей світу, критика негативних тенденцій західної цивілізації, розвінчання технократичного міфу про економічне зростання як найбільш ефективному засобі вирішення всіх проблем, пошук шляхів гуманізації людини і світу, засудження гонки озброєнь, заклик до світової громадськості об'єднати зусилля, припинити міжнаціональні чвари, зберегти навколишнє середовище, підвищити добробут людей і поліпшити якість життя - все це на перший погляд, становить позитивні сторони діяльності Римського клубу. Але не усе так звичайно ПРОСТО.

Щодо сучасного західного постмодернізму Белла, Ростоу, Атталі, Сороса, і, зрозуміло, Бжезинського, якому належить не опублікована у нашій країні праця «Між двох століть. Роль Америки в технотронної ері », і також у їхніх численних політтехнологів, від Саула Алінського - на керівництво для ультра-лівих цілей «Правила радикалів» (Rules for Radicals) якого доречи у контексті спиралась Мішель Обама у своїй промові: - «Нами всіма рухає переконання, що світ, такий як він є, просто - запросто не годиться, ми зобов’язалися боротися за такий світ, яким він має бути », до Джина Шарпа, то говорити слід про множинність існуючих проектів. Тобто про миропроектну конкуренцію.

Отже «Великий Захід» (світовий центр або «глобальне місто») дійсно йде у Постмодерн, економічним, соціальним та екологічним компасом якого служить концепція «сталого розвитку», що з'єднує деіндустріалізацію (заміщення промисловості так званим «інноваційним» сектором) з депопуляцією і десоціалізацією. Подивіться 8-й принцип Ріо-де-Жанейрської декларації ООН 1992 року. Так і на «великому Півдні», за допомогою «передвіщеного» Бжезинським і продемонстрованого «арабською весною» «глобального пробудження», формується Контрмодерн. Це - концентрований регрес, опосередковано керований не ким іншим, як «постмодерністськими» колами на Заході і тому вступає з ними в негласний, але взаємовигідний альянс, як висловилася в червні 2005 року в Каїрі Кондоліза Райс: - «Ви нам - хаос і обвал з його допомогою глобальних конкурентів, ми вам - підрив світського націоналізму і підтримку "важких сил демократії"».

Саме тому і зрозуміло що висвітлюючи ті чи інші моделі розвитку, саме глобалізація, у своєї прояві є повтором проектів початку двадцятого сторіччя, а саме розрахунки західних економістів і порівняльний аналіз ознак імперіалізму з роботи В.І. Леніна «Імперіалізм як вища стадія капіталізму» із сучасністю, наприклад у «вивезенні капіталу замість вивезення товарів», за допомогою якого, в рамках концепції «сталого розвитку», здійснюється вищезгадана деіндустріалізація розвинених країн і запобігається індустріалізація країн що розвиваються. Отже глобалізація є римейком імперіалізму столітньої давності. Доречи варто згадати постулати Карла Каутского у визначенні «ультраімперіалізму»,- це стадія при якій конкуренції держав буде витіснятися взаємодією картелів. Тому глобалізація це проект «зупинки історії», суб'єктом якого є альянс глобальної олігархії з традиційною аристократією і мобілізоване ними інтелектуальна спільнота, спецслужби, ЗМІ, великий бізнес , боси профспілок, так зване «Громадянське суспільство».

З цього напрошується висновок щодо різновидів типів «держав» - це не що інше, як продукт цілеспрямованого проектного конструювання, здійсненого в інтересах проектів «глобальної еліти». Усе це помісь «демократії» американського штибу з оновленим, «інтернаціоналізованим», фашизмом , яку представляє собою ця ідеологія, в сучасній аналітиці вдало названа «тоталітарною демократією» (Дж. Талмон ) або просто «постдемократіей» (К. Крауч ) . Це - не що інше , як вищезгаданий альянс постмодерну з Контрмодерном ісламського фундаменталізму , вирощеного британською розвідкою і «заплідненого» після Другої світової війни картотекою Першого (кадрового ) управління РСХА ( за особистої участі її шефа бригаденфюрера К. Бруннера ). Світоглядна суть цієї ідеології - протиставлення егоцентричного «Я» - громадському «МИ», будь якої спільноти - нації, державі, народу, цивілізації і таке інше. Тобто - тотальна десоціалізація, з виходом на радикальне зниження чисельності населення і всеосяжний контроль над глобальними природними ресурсами.

Досвідченої спільноті та Ії авангарду - кооперації в ТАКОМУ світо-устрої місця немає. І завданням подолання цього устрою є загальне висування та реалізація нового і обов'язково єдиного цивілізаційного проекту, заснованого на поверненні до соціокультурної традиції, яка стверджує пріоритет спільного над приватним. Де початком може бути та модель цивілізації що загинула у наслідок природних катаклізмів, (Мінойська, Трипільска, ) але змодельована у напрямку сучасних технологій призначених на Благо людству.

Далі буде...(click)


TRANSLATOR GOOGLE

Последние новости

Ленты новостей
Газета КОММЕРСАНТ
Mon, 22 Jan 2018 22:26
FINANCE.UA
Mon, 22 Jan 2018 22:26
FINANCE.UA
В Париже в церкви Сен-Франсуа де Молитор можно оставлять пожертвования бесконтактной банковской карточкой.
В Париже вводят электронные церковные пожертвования
Нyundai Motor Group собирается в течение ближайших пяти лет инвестировать 23 трлн. вон ($21,56 млрд.) в разработку новых технологий, в том числе для электрических и беспилотных автомобилей
Hyundai инвестирует $22 миллиарда в беспилотные авто и ИИ
Дизайн аппаратов марки не менялся кардинальным образом несколько лет и на фоне конкурентов выглядит устаревшим.
Sony остается на рынке смартфонов
Команда специалистов из Стэнфордского университета открыла новый тип целлюлозы, свойства которой позволят увеличить эффективность применения этого материала в области возобновляемой энергетики, а также разработать более совершенные препараты против бактериальных инфекций.
В Стэнфорде открыли новый тип целлюлозы
Audi уже проходит испытания в Ингольштадте и Цюрихе.
Audi запускает «виртуальные электростанции» по аналогии с Tesla
Великобритания должна будет заплатить после процедуры Brexit, если захочет сохранить уровень доступа финансового центра Лондона к единому рынку ЕС.
Макрон: Великобритании придется заплатить за доступ Лондона к единому рынку ЕС после Brexit
Об этом рассказал вице-премьер-министр Украины Павел Розенко.
Розенко рассказал о возможности монетизации субсидий для населения

Fatal error: Call to a member function on a non-object in /pub/home/ecosvit1/skpu/classes/rdf.class.php on line 1070